Душа Шевченка лине в Україну…
На Україні ніч. Нема добра.
І він від серця знов свічу засвічує,
І заклинає: хоч на мить світи…
Такі поетичні
рядки про людину, що сонцем огріла свій сплаканий край, звучали зі сцени в
актовій залі Стрілківської школи-інтернату на поетичному вечорі з нагоди
200-ліття від дня народження Т.Г. Шевченка.
Цієї ювілейної весни він зумів так потрясти
свій народ, як це було у пору його прикметного входження в культуру та історію
українців. Ми подивилися на світ його очима, врешті задумалися, « де поділась
воля», « хто ми, чиї сини, ким, за що закуті», і хвиля народного гніву вдарила
об твердиню тих, що « оглухли, не чують».
Зі сцени до глядачів промовляв Поет, для
якого правда і воля були безцінними, були основою творення нації, держави,
майбутнього українського народу.
Юні
актори, співаки, танцюристи ( керівники Проць Н.П., Дабудик І.М., Козак М.М) вплітали
у вінок пам’яті славетному синові України щирі слова подяки за « учітеся, брати
мої», «борітеся - поборете»,
« нема на світі України, немає другого Дніпра».
Малеча, старшокласники, працівники школи покинули зал із тверди відчуттям
особистої вартості і значущості свого народу, бо не може бути він рабом «старшого» брата, маючи такого геніального
сина – Тараса Шевченка :
І скільки літ судилось
Україні,
Тарасові судилось
стільки ж літ !
Коментарі
Дописати коментар