Душа Шевченка лине в Україну…

На Україні ніч. Нема добра.
І він від серця знов свічу засвічує,
І заклинає: хоч на мить світи…

     Такі поетичні рядки про людину, що сонцем огріла свій сплаканий край, звучали зі сцени в актовій залі Стрілківської школи-інтернату на поетичному вечорі з нагоди 200-ліття від дня народження Т.Г. Шевченка.
    Цієї ювілейної весни він зумів так потрясти свій народ, як це було у пору його прикметного входження в культуру та історію українців. Ми подивилися на світ його очима, врешті задумалися, « де поділась воля», « хто ми, чиї сини, ким, за що закуті», і хвиля народного гніву вдарила об твердиню тих, що « оглухли, не чують».
     Зі сцени до глядачів промовляв Поет, для якого правда і воля були безцінними, були основою творення нації, держави, майбутнього українського народу.
    Юні актори, співаки, танцюристи ( керівники Проць Н.П., Дабудик І.М., Козак М.М) вплітали у вінок пам’яті славетному синові України щирі слова подяки за « учітеся, брати мої», «борітеся - поборете»,
« нема на світі України, немає другого Дніпра». Малеча, старшокласники, працівники школи покинули зал із тверди відчуттям особистої вартості і значущості свого народу, бо не може бути він рабом  «старшого» брата, маючи такого геніального сина – Тараса Шевченка :
          І скільки літ судилось Україні,
          Тарасові судилось стільки ж літ !

   Паславська О.О.- учитель укр.мови та літ.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Курси за програмою Intel"Навчання для майбутнього"